Історія закладу освіти

У селі Дружківка з 1903 існувала церковно-приходська школа. У 1911 році у селі Олексіївці була відкрита земська початкова школа. Кількість учнів була невеликою: у 1911 році було приблизно 45 учнів (лише 1-й та 2-й клас, які прийшли з церковно-приходської школи). У школі було два учителя. Для земської школи приміщення лише будували, тому заняття проводили в селянських хатах (теперішня вулиця Ілліча та Первомайська). Цього року почали будувати приміщення для ремісницького училища. У 1912 році приміщення було побудоване і навчання стали проводити в новій будівлі, де були 4 класні кімнати і квартири для учителів/Files/images/место церкви.JPGНа цьому місці до 1943 року стояла церква

У наступні роки кількість учнів почала зростати. У 1912 році було 95 учнів, в 1913 – 118 учнів, в 1914 – 137 учнів, в 1915 – 148 учнів, у 1917 – 187 учнів.

З 1915 року школа почала називатись двокласним сільським училищем Міністерства Освіти Бахмутського повіту Катеринославської губернії, яке існувало до 1923 року. Завідувачем школи був Олексій Антонович Степаненко.
Більшість учнів закінчували 2-4 класи, у старших класах учнів було небагато. Заняття проводились російською мовою. Перший випуск відбувся у травні 1917 року.

/Files/images/7.JPGОлексій Антонович СтепаненкоЗ 1912 по 1920 рік у другому корпусі було рімісницьке училище, яке випускало столярів, слюсарів та ковалів. Строк навчання - 4роки. Завідуючим училищем був Миропольський Микола Омелянович

Після Жовтневої революції в школі були відкриті пункти по ліквідації не писемності серед населення, які проіснували до 1930 року.
З 1920 року по 1927 рік завідуючим школи працював Бельський Степан Григорович. За свідченнями бувших учнів в школі навчалось 100-200 учнів. Школа почалась називатись трудовою. Навчання проводили Рідною мовою. Багато учнів ходили до школи лише в зимку, а восени та весною допомагали батькам дома по господарству. У 1924 році була створена піонерська організація. Першими піонерами були Сідашова В.Т., Фісаченко В.П., Мойсеєнко М.І. У другому корпусі, де до революції було ремісницьке училище створили клуб для села і була одна класна кімната. Заняття проходили у дві зміни, заняття проводили при свічках, а пізніше при гасових лампах. У школі організували драматичний гурток, де активну участь приймали учителі та учні.

У 1926-1927 навчальному році школу перетворено в семерічну трудову школу, в ній загальна освіта поєднувалась з трудовою підготовкою, роботою на пришкільній ділянці та у майстерні. Школа поповнилась новими учителями. До школи прибули: Сакун Іван Федорович, Швидлер Роза Йосипівна, Олонець Іван Федорович, Коган Абрам Аронович. З 1928 року завідувачем школи став Стешенко Гаврило Андрійович, а учителем Стешенко МаріяГригорівна.

У 1929 році в школу прибув Варенко Степан Іванович, а в 1930 році Варенко -Новицька Віра Михайлівна, яка працювала в школі учителем початкових класів до 1966 року. Пізніше до школи прибув Гончар ІванІванович, Додор Домікія Костянтинівна, Гончарова Зоя Максимівна, Писаренко Віра Григорівна, Криницька Галина Григорівна, Черкас Іван Никифорович, Черкас Дора Єлізарівна, Білокінь Євген Федорович.

У 1930 році школа зробила перший випуск 7-го класу. Школу закінчило 33 учні. У цьому навчальному році на пустирі біля школи учителя та учні посадили фруктовий сад, який ріс до 80-х років. Також учні школи допомогли посадити сад радгоспу "Плодоовощ".

У серпні 1930 року в СРСР було введене загальне початкове навчання на селі і семерічне в містах. Постановою УВК і РНК СРСР від 14.08.1930 "Про загальне обов'язкове навчання" передбачалося, що восени 1930 року до школи повинні були прийняті не лише діти віком 8-10 років, а й діьи віком від 11 до 15 років, які до цього не навчалися в школі, для них організовувалися спеціальнідворічні і однорічні курси і групи при школі. Педагогічний колектив приклавусі зусилля для виконання закону про всеобуч.

У 1932 році в школі було уже 12 класів, число учнів збільшувалося з кожним роком, до школи прибули учителя: Сенчук Раїса Дмитрівна, Животкова Галина Микитівна, Самойленко Настя Іванівна, Канюка Денис Омелянович, Соломко Дарія Іванівна. У 1933 році в школу вчителем прибула Сідашова Віра Трохимівна, бувша учениця Олексіївської школи. У 1932 році в школі навчалось біля 500учнів, а у 1935році близько 600. Більшість випускників школи працювали на заводах міст Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ та нашого селища.

У 1935 році школа реорганізована в середню, тому було відкрито і восьмий клас. В другому корпусі були відкриті нові класні кімнати, підведене електричне освітлення. У цьому році замість вибувших, прибували нові учителя. Прибули вчителя: Довбня Микола Павлович, Прокопенко Галина Григорівна, Носуля Раїса Василівна, Баглай Василь Пилипович, Скок Михайло Каленикович, Наталенко Іван Федорович, Науменко Василь Григорович, Петренко Ксенія Леонтіївна.

У 1936 році директором став Канюка Денис Омелянович. В школі була створена учнівська комсомольська організація, секретаре став учитель-комсомолець Гончар Іван Іванович.

У 1937 році до другого корпусу був прибудований коридор і були відкриті нові класні кімнати. В школі сьало 12 класних кімнат, створені фізичний та хіміко-біологічний кабінети. цього року з інституту прибули вчителі: Новицька Домінікія Антонівна, Іскрицький Михайло Семенович, Біллер ЕдуардГригорович,Пешков Олександр Іванович.

Кiлькiсть переглядiв: 237

Коментарi

  • Павел Ларионов

    2015-06-04 22:06:25

    Хоть в версии на украинском есть история....